Суспільно - політичні
події в Україні протягом останнього року призвели до кардинальних змін в житті
держави та кожного громадянина зокрема. Країна в силу складної політичної ситуації
вимушена захищати недоторканість і непорушність своїх кордонів, ціною життів
своїх героїв - патріотів.
Ніхто з нас не був
готовий до таких трагічних подій. В силу де-факто «воєнного часу» саме завдяки
щирій підтримці народом своїх захисників, українська армія зміцніла та
продовжує нарощувати сили.
Вже сьогодні з
впевненістю можна стверджувати про феномен вітчизняного меценатського руху,
який набрав неймовірної швидкості свого розвитку і поширення теренами України. Обставини
життя зробили цю діяльність затребуваною і надзвичайно потрібною. Однак чимало
осіб займаються благодійництвом в силу тих чи інших преференцій, у тому числі і
фіскальних.
Дана тема є надзвичайно
актуальною. З одного боку, законодавець повинен гарантувати соціальну
справедливість в питанні оподаткування благодійних організацій, а з іншого боку,
забезпечити невідворотність настання визначеної законом відповідальності у разі
порушення податкового законодавства. Такі перетворення можливі лише у випадку
кваліфікованого розуміння реального сучасного стану справ, адже без цього
реформи носитимуть непрофесійний і популістський характер.
Метою статті є
дослідження вітчизняної практики оподаткування діяльності благодійних
організацій - резидентів і визначення пріоритетних спеціальних умов
оподаткування як ефективних методів стимулювання активності суб'єктів
благодійності.
Відповідно до
Податкового кодексу України від 02.12.2010 № 2755-VI (далі - ПКУ) неприбуткові
підприємства, установи та організації - підприємства, установи та організації,
основною метою діяльності яких є не одержання прибутку, а провадження
благодійної діяльності та меценатства і іншої діяльності, передбаченої
законодавством (п.п. 14.1.121. ПКУ).
Закон України «Про
благодійну діяльність та благодійні організації» від 05.07.2012 № 5073-VI
визначає благодійну діяльність як добровільну особисту та/або майнову допомогу
для досягнення визначених цілей, що не передбачає одержання благодійником
прибутку, а також сплати будь-якої винагороди або компенсації благодійнику від
імені або за дорученням бенефіціара.
Тобто, благодійники і є
неприбутковими організаціями для цілей оподаткування. У цій роботі аналізу
підлягатиме податковий режим благодійних організацій, виходячи із сфери, мети і
завдань їхньої діяльності.
ПОДАТОК
НА ПРИБУТОК ПІДПРИЄМСТВ. Нові правила оподаткування
прибутку підприємств змінили порядок оподаткування неприбуткових установ та
організацій, який до 1 січня 2015 року регламентувала стаття 157 ПКУ.
Стаття 133 ПКУ в новій
редакції зазначає, що із числа резидентів платниками податку на прибуток є
суб’єкти господарювання – юридичні особи, які провадять господарську діяльність
як на території України, так і за її межами. До кола неплатників цього податку
відтепер відносяться у тому числі і благодійні організації, метою яких не може
бути одержання і розподіл прибутку серед засновників та працівників таких
організацій за умови включення їх органами Державної фіскальної служби до
Реєстру неприбуткових організацій.
РЕЄСТР
НЕПРИБУТКОВОСТІ. Відповідно до розділу ІІ Положення про
Реєстр неприбуткових установ та організацій, затвердженого наказом Міністерства
фінансів України від 24.01.2013р. № 37, включення благодійної організації до
Реєстру проводиться контролюючим органом за її місцезнаходженням з присвоєнням
відповідної ознаки неприбутковості – 0005, на підставі реєстраційної заяви за
формою 1-РН, а також копії установчих документів.
За результатами
розгляду пакету документів контролюючий орган приймає рішення про:
-
внесення, повторне внесення до Реєстру;
-
відмову у внесенні до Реєстру;
-
присвоєння іншої ознаки неприбутковості.
Рішення готується у
двох примірниках - перший надається благодійній організації, а другий
залишається в територіальному органі ДФС нижчого рівня.
Відповідно до розділу ІІІ
Положення про Реєстр неприбуткових установ та організацій у разі виникнення
змін (доповнень) у даних благодійної організації, визначених реєстраційною
заявою, така організація зобов’язана в 10-денний строк після їх виникнення
подати до контролюючого органу за її місцезнаходженням документи з указаними
змінами (доповненнями) та додаткову реєстраційну заяву з позначкою
"зміни" або "доповнення".
Виключення
неприбуткової установи або організації з Реєстру відбувається на підставі
рішення контролюючого органу у разі порушення норм ПКУ та інших законодавчих
актів про неприбуткові організації, а також за власним рішенням неприбуткової
установи або організації.
ПДВ.
Відповідно
до підпункту 197.1.15 пункту 197.1 статті 197 ПКУ звільняються від
оподаткування податком на додану вартість операції надання благодійної допомоги,
ключовою ознакою якої є безоплатність.
Під безоплатним
постачанням слід розуміти постачання товарів/послуг благодійним організаціям та
набувачам благодійної допомоги без будь-якої грошової, матеріальної або інших
видів компенсації. У разі недотримання умов, визначених цим підпунктом, такі
операції оподатковуються на загальних підставах.
На товари, які
надходять як благодійна допомога від вітчизняних благодійників за цілями,
визначеними статтею 3 Закону України «Про благодійну діяльність та благодійні
організації» (15 пунктів), поширюються правила маркування, що здійснюється
шляхом нанесення напису «Благодійна допомога. Продаж заборонено».
Не підлягають
звільненню від оподаткування операції з надання благодійної допомоги у вигляді
зазначених у розділі VI ПКУ підакцизних товарів, цінних паперів (крім наданих
ендавментів, зазначених у розділі IV ПКУ), нематеріальних активів і
товарів/послуг, призначених для використання в господарській діяльності.
ПДФО.
Платником
податку на доходи фізичних осіб може бути лише фізична особа. Тобто, в
благодійної організації як юридичної особи не виникає зобов’язань перед державою щодо сплати ПДФО. У
той же час слід пам’ятати
що благодійна організація виступає в якості податкового агента по відношенню до
фізичної особи на користь якої була здійснена допомога (п. 171.2. ПКУ), а також
щодо доходів у вигляді заробітної плати найманих працівників організації (п.
171.1. ПКУ).
З аналізу положень
чинної редакції ст. 165 ПКУ випливає, що до загального місячного (річного)
оподатковуваного доходу платника податку не включаються такі доходи як сума
(вартість) благодійної допомоги виплаченої (наданої) благодійною організацією
на користь:
-
учасників бойових дій;
-
учасника масових акцій протесту;
- фізичних осіб, які мешкають (мешкали) на
території населених пунктів, де проводиться (проводилася) АТО, та/або переселенців;
- фізичних осіб, які мешкали на території
Автономної Республіки Крим та вимушено покинули місце проживання (п. 165.1.54.
ПКУ).
Відповідно до положення
підпункту 170.7.8. пункту 170.8. статті 170 ПКУ не включається до
оподатковуваного доходу благодійна допомога, що надається у будь-якій сумі
(вартості) вищезазначеним категоріям осіб для закупівлі або у вигляді
спеціальних засобів індивідуального захисту, технічних засобів спостереження,
лікарських засобів, засобів особистої гігієни, продуктів харчування, предметів
речового забезпечення.
Також не включається до
оподатковуваного доходу благодійна допомога, у сумі, що сукупно протягом
звітного (податкового) року не перевищує одну тисячу розмірів мінімальної
заробітної плати (1218000 грн.) - на відновлення втраченого майна та на інші
потреби за переліком, який визначається КМУ, що виникли у платників податку,
визначених підпунктом 165.1.54 пункту 165.1 статті 165 ПКУ. Якщо загальна сума
отриманої благодійної допомоги протягом звітного (податкового) року перевищує
зазначений граничний розмір, сума перевищення над таким розміром
оподатковується за ставками 15% і 20% відповідно.
Крім того,
цільова допомога, що
розподіляється через рахунки
благодійних організацій, на користь фізичних осіб, потерпілих від
стихійних лих або техногенних катастроф, аварій, епідемій та епізоотій загальнодержавного або місцевого характеру,
які завдали шкоди або створюють загрозу здоров'ю громадян, навколишньому природному середовищу, викликали або можуть викликати людські жертви чи втрату
власності громадян, звільнена від оподаткування
у граничних сумах,
визначених Кабінетом Міністрів
України або органом місцевого
самоврядування відповідно (пп. 170.7.2 ПКУ).
Не включається до оподатковуваного доходу сума нецільової
благодійної допомоги, у тому числі матеріальної, що надається благодійними
організаціями на користь платника податку протягом звітного податкового року,
що не перевищує у 2015 році 1710 грн. Благодійна організація зазначає відомості
про надані суми нецільової благодійної допомоги у податковій звітності (п.
170.7.3. ПКУ).
Не включається до оподатковуваного доходу цільова благодійна допомога, що
надається благодійними
організаціями у будь-якій сумі
(вартості) як компенсація витрат закладів та окремих організацій, вказаних в
пп. «а» - «ж» пп. 170.7.4 ПКУ. Це заклади охорони здоров'я, реабілітаційні та
соціальні заклади, навчальні заклади, аматорські спортивні організації тощо.
З цього випливає, що бути контрагентом благодійної організаціє є вигідно з
податкової точки зору, тому це часто призводить до правопорушень з боку
недобросовісних осіб, котрі під виглядом благодійних намагаються приховати
реальні, зачасту комерційні правовідносини.
Окрім цього без обмежень звільняється від податку і цільова допомога на
поховання, яку надають благодійні організації (пп. 165.1.22 ПКУ).
Заслувує на увагу те, що благодійна організація, яка надає благодійну допомогу
іноземцям або іноземним благодійним організаціям має утримати податок за
ставкою 15%, якщо інше не встановлено міжнародним договоромУкраїни (пункти
160.2 та 170.10 ПКУ).
Слід пам’ятати, що
доходи у вигляд благодійної допомоги підлягають оподаткуванню військовим збором
у 1,5% (п. 16-1 підрозділу 10 розділу XX ПКУ). Це створює додаткове навантаження благодійні
організації, які надають будь-яку
благодійну допомогу і, відповідно, зобов’язані діяти як податкові
агенти щодо отримувачів допомоги.
"Народ, який не бажає годувати свою армію, незабаром буде вимушений годувати чужу", - Наполеон I Бонапарт.
ПОДАТОК НА МАЙНО. Відповідно до Закону України «Про внесення змін до
Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо
податкової реформи» від 28.12.2014 № 71-VIII, зміст ст. 282 ПКУ, яка визначає
пільговиків щодо сплати земельного податку для юридичних осіб, був викладений у
новій редакції. Відтепер благодійні організації не вправі користуватися
зазначеними у ст. 282 ПКУ преференціями.
Отож земельні ділянки, які перебувають у власності або користуванні та
земельні частки (паї), нормативну грошову оцінку яких проведено, які
перебувають у власності благодійних організацій оподатковуюються за ставкою у
розмірі не більше 3 відсотків від їх нормативної грошової оцінки, а для
сільськогосподарських угідь - не більше 1 відсотка від їх нормативної грошової
оцінки. Ставка податку встановлюється у розмірі не більше 12 відсотків за
земельні ділянки, які перебувають у постійному користуванні благодійних
організацій, а за земельні ділянки, розташовані за межами населених пунктів,
встановлюється у розмірі не більше 5 відсотків від їх нормативної грошової
оцінки (ст. 174, 177 ПКУ).
В даний час для благодійних організацій платників податку на землю важливе
значення має зміст ст. 184 ПКУ, де закріплено те, що органи місцевого
самоврядування у відповідний строк встановлюють ставки плати за землю та пільги
щодо земельного податку, що сплачується на відповідній території.
Благодійні організації можуть набути статусу платника податку на нерухоме
майно, відмінне від земельної ділянки у випадку наявності у них об’єкта
житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі його частки, на загальних
підставах.
Ставка податку
встановлюється рішенням органів місцевого самоврядування у розмірі, що не
перевищує 2 відсотків розміру мінімальної заробітної плати за 1 метр квадратний
бази оподаткування (п.п. 266.5.1. ПКУ), з урахуванням того, що в 2015 році
подібна ставка для об’єктів нежитлової нерухомості не може перевищити 1
відсотка (п. 33 підрозділу 10 розділу XX ПКУ).
Окрім цього благодійна
організація може стати платником транспортного податку, якщо має зареєстровані
легкові автомобілі, які використовувалися до 5 років і мають об’єм циліндрів
двигуна понад 3000 куб. см (п.п. 267.2.1. ПКУ).
Ставка податку
встановлюється з розрахунку на календарний рік у розмірі 25000 грн. за кожен
легковий автомобіль, що є об’єктом оподаткування (п. 267.4 ПКУ).
Характерно, що для
податку на майно базовим
податковим (звітним) періодом є календарний рік (п. 285.1., 266.6.1., 267.5.1.
ПКУ).
Також благодійні організації для даного виду податку самостійно обчислюють
суму податку щороку станом на 1 січня і не пізніше 20 лютого поточного року
подають відповідному контролюючому органу за місцезнаходженням об’єкта
оподаткування податкову
декларацію на поточний рік, з розбивкою річної суми рівними частками за кварталами (п.п. 266.7.5., п.п. 267.6.4. ПКУ), за вийнятком плати
за землю, яка розбивається за місяцями
(п. 286.2. ПКУ).
Сплата податку здійснюється щоквартально щодо податку на нерухоме майно,
відмінне від земельної ділянки і траспортного податку; та щомісяця
щодо податку на землю протягом 30
календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового
(звітного) періоду рівними частинами суми визначеної у річній декларації (п.п.
266.10.1., п.п. 267.8.1., п. 287.3. ПКУ).
Відповідно до характеру діяльності благодійні організації підлягають
оподаткуванню акцизним податком, екологічним податком, рентною платою, митом та
за спрощеною системою набагато рідше. Хоча відповідно до ч. 4. ст. 16 Закону
України «Про благодійну діяльність та благодійні організації» такі організації мають
право здійснювати господарську діяльність без мети одержання прибутку, що
сприяє досягненню їх статутних цілей.
Зважаючи на викладене,
можна дійти висновку, що для розвитку благодійної діяльності в Україні важливим
аспектом законодавчого регулювання є стабільність і прозорість умов
оподаткування.
Формування законодавчої
бази, яка сприятиме активному розвитку благодійності, може, своєю чергою,
забезпечити стабільне фінансування галузей соціально-культурної сфери й
регіональних та місцевих програм та змінити систему взаємовідносин держави й
громадянського суспільства.
Список використаних джерел
1.
Податковий кодекс України
від 02.12.2010 № 2755-VI // Відомості Верховної Ради України (ВВР),
2011, № 13-14, № 15-16, № 17, ст.112.
2.
Закон України «Про благодійну діяльність та благодійні
організації» від 05.07.2012 № 5073-VI //
Відомості Верховної Ради (ВВР), 2013, № 25, ст.252.
3.
Наказ Міністерства фінансів України «Про затвердження
Положення про Реєстр неприбуткових установ та організацій» від 24.01.2013 № 37.
4.
Красносільська А. Податкове середовище для громадської та
благодійної діяльності з 2015 року: нові можливості, нові і старі бар’єри // Режим-доступу: http://www.ucipr.org.ua/userfiles/tax_2015_ngo.pdf/
5.
Листівка Головного управління ДФС в Одеській області
"Неприбуткові організації: правові засади, особливості оподаткування
". Режим-доступу: http://www.odesa.mns.gov.ua/files/2014/11/20/3444.pdf
6.
Буздуган
Я. Сучасна вітчизняна практика оподаткування благодійної допомоги та
благодійної діяльності. // Режим - доступу: http://www.viche.info/journal/3384/
(с) Овод Андрій
Немає коментарів:
Дописати коментар