Розгляд справ у судах першої інстанції переважно відбувається
із засіданнями, і лише незначна частина справ вирішується у так званому
«письмовому провадженні».
Процесуальний закон для кожного виду судочинства передбачає однаковий
юридичний наслідок, якщо позивач ігнорує призначені засідання. За певних умов,
суд залишає такий позов без розгляду.
Однак, недосконалі формулювання в процесуальних законах, які регламентують тотожні відносини, а також відмінні правові висновки касаційних судів – створили дискусію правозастосування там, де здавалося її не може бути.
