АНАЛІЗ СУДОВОЇ ПРАКТИКИ В КОНТЕКСТІ ВЗАЄМОЗВ’ЯЗКУ «ТУРОПЕРАТОР – ТУРАГЕНТ - ТУРИСТ»

Надворі літо, час для відпочинку та розваг. В сучасних реаліях реалізувати свої плани нам допомагають турагенти або туроператори, відносини із якими не рідко стають спірними.

Крім цього,  дана проблема є надзвичайно актуальною, враховуючи те, що туристичний бізнес є однією з найбільш динамічних галузей, що швидко розвиваються у світовому господарстві.

Конфлікти та спори між туристом, турагентом чи туроператорм є звичним явищем. Ситуації, котрі не можуть бути врегульовані у порядку внутрішньокорпоративного діалогу, повинні розглядатися судами. Останні відповідно до принципу верховенства права і закону повинні забезпечити об’єктивний, незалежний та справедливий розгляд справ з метою захисту прав та інтересів сторін.

Варто виділити деякі загальні тенденції, котрі спостерігаються у розгляді і вирішення даної категорії справ:

АНАЛІЗ ЗАКОНУ УКРАЇНИ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо запобігання негативному впливу на стабільність банківської системи»

Останні резонансні суспільно-політичні події в Україні істотно зачепили всі сфери життя країни, не винятком став і фінансовий ринок, зокрема сфера банківських послуг.

Держава  в межах свого суверенітету зобов’язана реагувати на негативні та кризові явища, котрі спостерігаються останнім часом у вітчизняній економіці. Саме тому Верховна Рада України прийняла Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо запобігання негативному впливу на стабільність банківської системи» № 1586-VII від 04.07.2014 року.

Даний закон вносить зміни та доповнення до 10 законів та 2 декретів КМУ. Серед яких, найбільше змін припадає на: ЗУ «Про банки та банківську діяльність» та ЗУ «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб».

Зосередимо увагу на найважливіших нововведеннях в правовому регулюванні банківської системи:

ОСОБЛИВОСТІ СТАНОВЛЕННЯ ДЕРЖАВНО-ПРАВОВОЇ ДУМКИ В УКРАЇНІ НАПРИКІНЦІ ХІХ – У ПЕРШІЙ ЧВЕРТІ ХХ СТОЛІТТЯ

Означена проблема є надзвичайно актуальною сьогодні. Молода Українська держава, яка не має великого досвіду у сфері державно-правового будівництва часто припускається великих помилок. Лише розуміння та переосмислення досвіду наших  попередників надає  можливість  уникнути значних помилок.

Національно-визольний рух наприкінці ХІХ – першій чверті ХХ ст. відігравав важливу роль  в процесі формування державно-правової думки в Україні.

Суспільство по-різному бачило майбутнє Української держави.
Одні вчені і політичні діячі дотримувались політико-правових поглядів ліберально-демократичного спрямування, інші - ліберально-радикальних; одні бачили Україну самостійною, інші в союзі з іншими державами. Ідеалом форми державного правління для одних була монархія, а комусь імпонувала республіка; хтось стояв на засадах федералізму, а хтось централізму.