АНАЛІЗ ЗАКОНУ УКРАЇНИ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо запобігання негативному впливу на стабільність банківської системи»

Останні резонансні суспільно-політичні події в Україні істотно зачепили всі сфери життя країни, не винятком став і фінансовий ринок, зокрема сфера банківських послуг.

Держава  в межах свого суверенітету зобов’язана реагувати на негативні та кризові явища, котрі спостерігаються останнім часом у вітчизняній економіці. Саме тому Верховна Рада України прийняла Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо запобігання негативному впливу на стабільність банківської системи» № 1586-VII від 04.07.2014 року.

Даний закон вносить зміни та доповнення до 10 законів та 2 декретів КМУ. Серед яких, найбільше змін припадає на: ЗУ «Про банки та банківську діяльність» та ЗУ «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб».

Зосередимо увагу на найважливіших нововведеннях в правовому регулюванні банківської системи:

·   Відтепер мінімальний розмір статутного капіталу банку не може бути меншим 500 мільйонів гривень, замість попередніх 120. Дана вимога поширюється на ті юридичні особи, у яких намір здійснювати банківську діяльність виникне після прийняття Закону № 1586-VII. Банки, які ж утворенні до набрання чинності цього Закону, зобов’язані протягом 10 років привести розмір статутного капіталу у відповідність.

·   Законом було замінено поняття «системо утворюючого банку» на «системно важливий банк». Так, системно важливим банком є банк, що відповідає критеріям, встановленим НБУ, діяльність якого впливає на стабільність банківської системи.

·   Законом встановлено, що у разі зменшення загального обсягу вкладів (депозитів) у банківській системі на 5 і більше відсотків у строк до 6 календарних місяців за рішенням Національного банку України запроваджується (скасовується) спрощена процедура реєстрації випуску акцій, погодження Національним банком України змін до статуту банку, державної реєстрації змін до статуту банку.

·   Положення Закону передбачають розширення можливих заходів впливу НБУ на банки, їх керівництво та посадових осіб. Відтепер НБУ володіє правомочностями накладати штраф: на банк або його керівника за невиконання вимог куратора банку; на власників істотної участі у банку за невиконання взятих на себе зобов’язань, а також може позбавляти банк генеральної ліцензії на здійснення валютних операцій. Крім цього, була посилена адміністративна відповідальність посадових осіб банку, які можуть бути притягненні до відповідного виду юридичної відповідальності, якщо в ході перевірки НБУ буде виявлено факт порушення ними банківського законодавства, нормативно-правових актів банківського регулятора або здійснення ризикових операцій, які загрожують інтересам вкладників чи інших кредиторів банку.

· Законом розширено критерії віднесення комерційного банку до категорії проблемного та неплатоспроможного. Зокрема, якщо банк протягом звітного місяця допустив зменшення на 5 і більше відсотків значення хоча б одного з нормативів ліквідності нижче мінімальних нормативних значень. Іншою підставою є ситуація, коли обсяг негативно класифікованих активів банку становить 40% і більше від загальної суми активів, за якими має оцінюватися ризик та формуватися резерв.

·   Даним законодавчим актом вводиться ще одне нове поняття «спеціалізована установа». В розумінні законодавця це юридична особа створена Фондом гарантування вкладів фізичних осіб (ФГВФО) з метою передачі їй активів та зобов’язань неплатоспроможного банку.

·   Розширено перелік способів використання коштів Фондом. Тепер ФГВФО може розпоряджатися майном для погашення облігацій і виплати доходів за ними/сплати фінансових векселів; надання цільової позики банку для оплати визначених законом витрат; формування статутного капіталу перехідного банку, спеціалізованої установи; надання фінансової допомоги.

·   Закон удосконалює механізм отримання фінансової допомоги Фондом для забезпечення отримання ним довгострокових ресурсів з метою відшкодування коштів вкладникам неплатоспроможних банків. Так, Фонд щорічно і щоквартально з помісячним коригуванням проводить оцінку настання ризику суттєвого зменшення обсягу своїх коштів. У разі наявності ризику недостатності коштів Фонду, якщо в законі про держбюджет на поточний рік бюджетних призначень у необхідному розмірі немає, Фонд подає Міністерству фінансів заявку на отримання кредиту (внеску на безповоротній основі) за рахунок держбюджету. Міністерство фінансів у місячний термін з дня отримання заявки Фонду розробляє і подає до ВРУ відповідний законопроект. Кредит або вклад на безповоротній основі можуть бути надані у вигляді коштів або облігацій внутрішньої державної позики.

·   Також додатково Фонд наділяється повноваженням проводити позапланові перевірки проблемного банку, залучати кредити від небанківських фінансових установ, притягати до адміністративно-господарської відповідальності, відповідно до норм, диспозиції та санкції яких значно деталізовані.

·    У разі продажу неплатоспроможного банку інвесторові, Фонд призначає з числа свої працівників куратора цього банку з метою контролю за виконанням умов договору купівлі-продажу акцій. Куратор банку наділений широкою компетенцією, а його законні вимогои є обов’язковими до виконання. Фонд приймає рішення про припинення повноважень куратора лише після отримання позитивних результатів від інспекційної перевірки НБУ.

·     Держава має право брати участь у виведенні неплатоспроможного банку з ринку. Дане рішення приймається КМУ, який і визначає порядок його реалізації. Уповноважена особа Фонду відповідно до Закону набуває право розпоряджатися зобов’язаннями банку перед власниками істотної участі та керівними органами такого банку від їх імені та без додатково оформлених повноважень.

·   Закон передбачає два способи утворення перехідного банку. У першому випадку, з метою продажу неплатоспроможного банку інвесторові перехідний банк створюється на строк не більше 3 місяців, у другому – для відчуження і ліквідації всіх активів і зобов’язань на користь приймаючого банку – на строк не більше 1 року, з можливою пролонгацією терміну діяльності. В законі також закріплено особливості діяльності таких установ, зокрема: вимоги до статутного капіталу, взаємозв’язок з НБУ, умови сплати платежів до Фонду, правовий режим договору купівлі-продажу акцій перехідного банку, порядок діяльність куратора.

·   Законом також виведено з-під системи гарантування депозити в банківських металах, а також вклади, які використовуються вкладниками як засіб забезпечення виконання інших зобов'язань перед цим банком.

Підводячи підсумки, хотілося б наголосити, що в Законі простежується процес активного збільшення державою свого впливу над банківською системою. Звичайно, зважаючи на те, що сьогодні Україна знаходиться в стані глибокого колапсу, то врахування концептуальних ідей представників історичної школи економіки М. Вебера, В. Зомбарта, В. Рошера щодо активного втручання держави в економіку видаються обґрунтованими. Однак такі заходи дадуть свій позитивний ефект лише у випадку їх реалізації на засадах прозорості, законності та справедливості. Також вважаємо, що після подолання відповідних кризових явищ, даний Закон в обов’язковому порядку потребуватиме перегляду на основі принципів та ідей вільної ринкової економіки.

Повний текст Закону. 

Овод Андрій (с)