На перший погляд порядок подання
касаційної скарги в господарському судочинстві виглядає достатньо зрозумілим
процесуальним інститутом. Однак, детальний аналіз законодавчого регулювання,
судової практики і процесуальних завдань, які ставить собі особа, яка подає
касаційну скаргу, свідчить про протилежне.
Відповідно до ч. 1 ст. 289
Господарського процесуального кодексу України (далі – ГПК України) «Касаційна
скарга подається безпосередньо до
суду касаційної інстанції». З цієї норми, яка розміщена в основній частині
кодексу випливає, що особа, оскаржуючи судові рішення в порядку господарського
судочинства, повинна надіслати скаргу на адресу Касаційного господарського суду
у складі Верховного Суду або подати її через канцелярію того ж суду.
Поява у ГПК України норми про подання
касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду прямо пов’язана із
задекларованим початком роботи Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної
системи (далі – ЄСІТС). До слова, за
задумом законодавця, саме ЄСІТС має забезпечити обмін документами (надсилання
та отримання) в електронній формі між судами (ч. 4 ст. 6 ГПК України). Лише у
такому разі, подана до Верховного Суду касаційна скарга, може бути розглянута
ним без необхідності витребування чи пересилання паперових матеріалів справи з
нижчестоящих судів.
