Нові правові механізми процесуального законодавства покликані
забезпечити, в тому числі, розумні строки розгляду справи – одну із
фундаментальних засад судочинства.
Однією із новел процесуальних кодексів в редакції від
15.12.2017 є окреме положення щодо підстави визначення нового складу суду. Так,
ч. 9 ст. 32 ГПК України, ч. 7 ст. 33 ЦПК України та ч. 9 ст. 31 КАС України,
які є тотожні за змістом, передбачено, що «невирішені
судові справи за вмотивованим розпорядженням керівника апарату суду, що
додається до матеріалів справи, передаються для повторного автоматизованого
розподілу справ виключно у разі, коли суддя (якщо справа розглядається
одноособово) або суддя-доповідач зі складу колегії суддів (якщо справа
розглядається колегіально) у передбачених законом випадках не може продовжувати
розгляд справи більше чотирнадцяти днів, що може перешкодити розгляду справи у
строки, встановлені цим Кодексом».
