Дана тема статті є
цікавою та актуальною для дискусій, оскільки чіткої відповіді на це запитання не існує.
На мою думку, цю
проблему слід розглядати в чотирьох аспектах.
Перший аспект
український (напевно найважливіший), другий - польський, третій - татарський і
четвертий - московський. Тепер детальніше про кожен з них.
Український. Давайте
пригадаємо ситуацію на український землях станом на 1638 рік: погіршення
становища селянства в умовах засилля магнатів та панщинно-фільваркової системи
господарювання (збільшення панщини, податків, посилення визиску селян
орендарями панської землі); зростання невдоволення українського міщанства, яке
потерпало як від приватних власників міст, так і від сваволі королівських
урядовців. Серед суспільно-політичних причин війни: обмеження прав козацтва,
запровадження заходів спрямованих на ліквідацію його як стану
("Ординація" 1638 рік). Також посилення національно-релігійного гніту
православного населення - полонізація української культури, примусове
насадження католицизму, що викликало масові протести. Проте головним приводом
до початку повстання, історики називають захоплення і пограбування родинного
хутора Богдана Хмельницького старостою Чаплинським. Ця особиста образа
згуртувала навколо Хмельницького тисячі козаків, селян, міщан і духовенства.
Кожен боровся за свою справедливість.
Польський. Хоч життя
Речі Посплитої в той час характеризувалося періодом "золотого
спокою", в середині країни назрівала політична і суспільна криза. Це
проявилося у взаємовідносинах польської шляхти і короля. Шляхта стала настільки
міцною, шо перестала рахуватися з монархом.
Новий король Владислав,
ставши на трон, усіляко прагнув вирішити це питання. Вирішенням проблеми стали козаки. Владислав прямо
натякає козацькій верхівці, коли та скаржиться на польських можновладців:
"...хочу нагадати, що ви військові люди і можете, маючи шаблю при боці, а
в руках самопали, дійти тією зброєю своїх стародавніх вольностей самі".
Польському королю було вигідно, щоб козаки навели порядок із шляхтою, для того
шоб зосередити у своїх руках усі важелі управління країною. Однак Владислав не міг
передбачити наскільки серйозним і масштабним стане це повстання. Він навіть не
уявляв загрозу для самого себе.
Татарський. Татари в
цій війні мали суто ділову зацікавленість. Їм було байдуже на чиїй стороні
виступати. Вони відгукнулися на пропозицію Хмельницького, допомогли козакам під
Жовтими Водами, Корсунем.
Але ж згадаймо Зборів,
Берестечко, Жванець, у тих битвах татари відверто зраджували українців, це і
вирішувало хід битв. Кримський хан лише скористався із війни, бо кожна із
сторін усіляко матеріально заохочувала його. Також війна виснажила запорожців і
вони становили вже меншу загрозу для хана. Головною причиною, вступу Криму у
війну була можливість легально отримувати яссир. Сам Хмельницький організовує
"лядську здобич" із коронних гетьманів: Потоцького і Калиновського
та найвпливовіших осіб Польщі.
Московський. Після
"прийняття Б. Хмельницького і всього війська Запорізького з містами і
землями під високу руку царської величності" Московське царство вступає у
війну. Оскільки Гетьманщинна була під протекторатом Москви, то остання почала
відстоювати свої права на українські землі.
Москва з Кримським
ханством хоч і не були основними учасниками війни, проте виграли у ній
найбільше. Внаслідок Переяславської Ради на яку Хмельницький пішов, у зв'язку
із кризою держави, українські землі опинилися більше ніж на 300 років у складі
Росії.
Саме сума цих всіх аспектів
визначила причини, характер і мету війни 1648-1686 рр.
(с) Овод Андрій
Немає коментарів:
Дописати коментар