ПРОБЛЕМАТИКА ПРАВОВОГО РЕГУЛЮВАННЯ ІНВЕСТИЦІЙНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ В УКРАЇНІ ДЛЯ ІНОЗЕМЦІВ

Аналіз стану правового регулювання в інвестиційній сфері України свідчить про те, що інвестиційне законодавство потребує подальшого вдосконалення, адже, незважаючи на розгалужену систему правових актів, говорити про цілісну і взаємоузгоджену систему законодавства наразі передчасно. 

Національне законодавство у сфері регулювання інвестиційної діяльності нестабільне, нормативно-правова база зазнає постійних змін, оскільки в процесі її формування одні нормативно-правові акти приймаються, інші відміняються, або їх положення знаходять своє відображення в інших нормативно-правових актах.

Необхідно  також  створити  систему,  яка  б  унеможливила  прийняття передчасних  та  недосконалих  правових  приписів  у  сфері  регулювання економіки взагалі й іноземного інвестування зокрема. 

Ефективному вдосконаленню застосування правових форм регулювання іноземного інвестування сприяло б і подальше дерегулювання економіки. Адміністративна  реформа  відбувається  повільно, не розроблено  механізмів управління  господарським  комплексом  в  умовах трансформаційних змін. 

Заходи держави щодо залучення іноземних інвестицій не є системними, і досі не вироблено  чіткої  довгострокової  стратегії  щодо  поліпшення  інвестиційного клімату та активізації співпраці з нерезидентами.  Звичайно, ця неврегульованість негативно впливає на формування концептуальних правових засад  стимулювання  іноземного  інвестування  у  пріоритетні  галузі  та виробництва.

Світова  практика  свідчить,  що  створення  привабливого  інвестиційного клімату можливе лише в разі забезпечення стабільності правового регулювання інвестиційної та іншої господарської діяльності, відповідності правових умов господарювання до загальноприйнятих принципів.  Насамперед,  держава  має  визначити  стратегічні  засади  політики  щодо іноземного інвестора. Слід остаточно визнати, що інвестиційне забезпечення вітчизняної  економіки  за  умов  гострого  дефіциту  внутрішніх  джерел інвестування  має  здійснюватися  за  участю  коштів  нерезидентів.

Залучення іноземних інвестицій можливе за умов створення відповідного інвестиційного  режиму,  безпосередньо  пов’язаного  із  системою  пільг  і стимулів,  передбачених  для  іноземного  інвестора.  Потрібно  розробити  таку систему заходів заохочення, за якої, з одного боку, не порушувалися б інтереси вітчизняних суб’єктів підприємництва, а з іншого – стимулювався б приплив іноземного капіталу.

Необхідно переглянути положення чинного законодавства, внести відповідні зміни в нормативно-правові акти, положення яких не відповідають реаліям та здійснити уніфікацію інвестиційного законодавства в цілому. Слід визначити найважливіші засади політики стосовно іноземних інвестицій. Крім того, в основу системи державного регулювання іноземного інвестування слід покласти  механізм  обліку  й  контролю  за  надходженням  і  використанням коштів нерезидентів. На сьогодні існує кілька органів, що регулюють іноземне інвестування, але багато процесів не відстежується. Слід або скоротити частину цих органів, або забезпечити підвищення ефективності їхньої роботи. Необхідне створення  інформаційної  бази  для  іноземних  інвесторів,  яка  включала  б інформацію не тільки про об’єкти інвестиційної діяльності, а про правові умови такої діяльності.

Негативним явищем є заборона Україною здійснювати інвестиційну діяльність для іноземців у певних галузях господарювання. Наприклад, відповідно до ст. 2 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів», виробництво спирту етилового (у тому числі як лікарського  засобу), спирту етилового ректифікованого виноградного, спирту  етилового  ректифікованого  плодового  може  здійснюватися лише на державних підприємствах. Тобто, іноземні інвестори не можу скористатися можливість створити або взяти участь в діяльності господарських підприємств даної галузі. В той же час держава в особі природної монополії ДП «Укрспирт» неефективно та збитково здійснює дану діяльність, а приплив іноземних ресурсів міг би допомогти у вирішення проблеми.

Також проблемою є корумпованість влади, бюрократизація дозвільних процедур, зокрема: започаткування та припинення підприємницької діяльності, ліцензійних, сертифікаційних, митних процедур.

Варто зазначити і позитивні кроки української влади на шляху до вирішення цих проблем, а саме прийняття ЗУ «Про очищення влади» від 16.09.2014, ЗУ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо спрощення порядку відкриття бізнесу» від 15.04.2014.

Щодо першого нормативно-правового акту то негативом є те, що він має точковий, вибірковий характер правозастосування, а деякі його норми не відповідають конституційним принципам, положення ж другого акту не є суттєвими на шляху зміни інвестиційного клімату (скасування збору за реєстрацію ЮО, добровільне набуття печатки для СГД).

Так як Україна вибрала впевнений курс на Євроінтеграцію, то необхідно гармонізовувати вітчизняне законодавтсво до acquis communautaire, що потребує ґрунтовних досліджень в даній сфері.

Варто відмітити і позитивні кроки України на шляху підвищення інвестиційного престижу держави. Так, змінами до декрету КМУ «Про систему валютного регулювання і валютного контролю» у 2012 році стало законодавче закріплення спрощення діяльності для інвесторів, котрі працюють в рамках угод про розподіл продукції. Зокрема, ст. 10-1 Декрету закріплює, що на дану категорію суб’єктів не поширюються вимоги щодо отримання індивідуальних ліцензій в НБУ на здійснення валютних операцій, а оплата праці працівників-нерезидентів може здійснюватися в іноземній валюті.

Враховуючи останні суспільно-політичні події в державі, а саме: революцію, анексію Криму,  військові дії та гуманітарну кризу на південному-сході України, падіння рівня національного виробництва та економіки, можна погодитися із тим, що на сьогодні рівень інвестиційної привабливості Україні в очах іноземних інвесторів знаходиться на дуже низькому рівні.

Парадоксальним є протиріччя української влади в питаннях правового режиму Криму. Закон України «Про створення вільної економічної зони «Крим» та про особливості здійснення економічної діяльності на тимчасово окупованій території України» від 12.08.2014 визначає цю територію українською, однак постанова Правління НБУ №699 від 03.11.2014 закріплює те, що перекази (платежі) з території Криму на материкову Україну або навпаки є зовнішньоекономічною діяльність, тобто інвестиції з Криму є іноземними інвестиціями.

Попри це все, вважаємо, що необхідно з оптимізмом дивитися у майбутнє, враховуючи зарубіжний досвід. На увагу заслуговує Ізраїль, країна, котра більше десятка років перебуває у стані активних бойових дій, проте це не заважає їй зміцнювати та розвивати національну економіку, а пріоритетна оборонна галузь стала базисом та стимулом для розвитку інших сфер.

Зокрема, обсяг прямих іноземних інвестицій в економіку України без урахування Криму і Севастополя станом на 1 жовтня 2014 склав 48 млдр. 523 млн дол. США, що на 14,9% або на 8 млрд 469, 6 млн дол. менше, ніж станом на початок січня цього року, передає з посиланням на прес-службу Держстатистики.

За даними Держстату, інвестиції протягом звітного року надійшли з 133 країн світу. З країн ЄС з початку року інвестували 37 580,7 млн дол. (77,4%), з інших країн світу – 10 941,9 млн. дол. (22,6%). 

До десятки основних країн-інвесторів, на які припадає майже 83% загального обсягу прямих інвестицій, за повідомленням Держкомстату, входять: Кіпр – 15 млрд 119,6 млн долл, Німеччина – 5 млрд 769,6 млн долл., Нідерланди – 5 млрд 209,2 млн дол, Російська Федерація – 2 млрд 957,2 млн дол, Австрія – 2 676,0 млн дол, Великобританія – 2 млрд 326,4 млн дол, Виргінські Острова (Брит.) – 2 млрд 5,3 млн дол, Франція – 1 млрд 648,2 млн дол., Швейцарія – 1 млрд 393,9 млн дол. і Італія – 1 047,0 млн дол.

В Україні простежується нераціональний розподіл іноземних інвестицій між галузями економіки. Велика увага зосереджена на інвестуванні фінансової діяльності (33,1 % загального обсягу прямих іноземних інвестицій в Україну) та переробної промисловості (виробництво металевих виробів – 12,3 %, харчових продуктів – 4,2 %, хімічна промисловість – 2,8 %, машинобудування – 2,5 %, енергетика – 1,4 %) [5]. У розвиток сільського господарства у 2013 р. було інвестовано менше 2 % загального обсягу іноземних інвестицій. [25, с. 204] Ця ситуація може змінитися, адже нещодавно ЄБРР заявив про свій намір інвестувати у вітчизняний агропромисловий комплекс протягом 3 років 2,5 млрд. євро.

Створення механізмів повернення в Україну незаконно переміщених коштів є надзвичайно актуальним питанням в силу того, що величезні об’єми валютних цінностей за часи незалежності були незаконно вивезені з митної території України.

В контексті даного дослідження ми з’ясували, що одними з найбільших іноземних інвесторів у вітчизняну економіку є Кіпр, Виргінські острови, держави, які справедливо носять статут «офшорних зон». Сміливо можна припустити, що резиденти незаконно переводять туди свій капітал, а після цього реінвестують його в Україну в статусі «іноземних інвестицій» задля отримання податкових та інших пільг або ж просто ці кошти на довгі роки осідають на рахунках в іноземних банках.

Вважаємо, що для вирішення цієї проблеми є два методи, котрі слід здійснювати комплексно.

По-перше, це створення привабливого інвестиційного клімату в Україні (добровільний механізм). Лише так суб’єкти будуть самостійно зацікавленні у вкладанні коштів у розвиток вітчизняного господарства. Приплив інвестицій напряму залежить від законодавчих гарантій та прав, що надаються іноземному інвестору, та усталеної практики їх застосування. Велика кількість доповнень та змін, які вносяться до основоположних законів у сфері інвестування, не сприяє формуванню впевненості щодо майбутнього у потенційних інвесторів. Тому подальше вдосконалення законодавства України у сфері здійснення іноземного інвестування має відбуватись шляхом розширення прав та гарантій інвесторів, а не через їх зміну або скорочення.

По-друге, побудова прозорої та ефективної системи діяльності правоохоронних та контрольних органів у сфері протидії фінансовим правопорушенням (примусовий механізм). 

Першочергово повинен бути налагоджений постійний взаємозв’язок та обмін інформацією між такими відомствами, як: Державна фіскальна служба, Національний банк України, Міністерство внутрішніх справ, Служба безпеки України, Рахункова палата, Державна фінансова інспекція, Державна служба фінансового моніторингу або ж шляхом адміністративної реформи створення нового, уніфікованого органу у сфері протидії фінансовим правопорушенням. 

"Если вы находитесь на судне, которое постоянно протекает, правильнее направить усилия на поиск нового судна, а не на заделку дыр", - Уоррен Баффетт.

Далі слід, криміналізувати протиправну поведінку за найбільш небезпечні правопорушення в цій сфері, при цьому забезпечити амністію тим, хто добровільно зізнається у скоєнні злочинів у минулому та сприятиме слідству.

Також необхідним є встановлення тісних ділових зв’язків з компетентними органами іноземних держав та міжнародними інститутами на кшталт, Інтерполу, Європолу, Еґмонтської групи.

Концептуально важливим є те, що діяльність контролюючих органів в першу чергу повинна бути зосереджена на превентивній складовій з попередження, недопущення протиправної поведінки, а не лише покаранні за скоєні правопорушення.

Отож, сучасні умови економічного розвитку України потребують проведення активної політики заохочення іноземних інвестицій. Національна законодавча база в цій сфері поступово оновлюється з метою підвищення припливу іноземного капіталу та більшої ефективності його використання. Для вирішення цього питання необхідне створення сприятливого інвестиційного клімату. Однак інвестиційний процес в Україні гальмується через наявність ряду суб’єктивних та об’єктивних факторів.

     Використана література

1)     Роз’яснення Міністрества юстиції України від 08.05.2012 «Інвестиційне законодавство: стан,   проблеми,   перспективи». Режим-доступу: http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/n0015323-12

2)     Решевець О. В.  Правове регулювання іноземної інвестиційної діяльності [Електронний ресурс] / О. В. Решевець. // Державне будівництво . - 2008. - № 2. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/j-pdf/DeBu_2008_2_63.pdf

3)    Іноземні інвестиції в економіку України: тенденції та перспективи / О. А. Прокопчук // Збірник наукових праць Таврійського державного агротехнологічного університету (економічні науки) . - 2013. - № 1(3).

4)    Світу ми нецікаві: прямі іноземні інвестиції в Україну за 9 місяців знизилися на 15% // Finance.ua. Режим-доступу: http://news.finance.ua/ua/news/~/338577

5) ЕБР инвестирует в агропромышленный комплекс Украины 2,5 млрд. евро // Ukrnews24.net  Режим-доступу: http://www.ukrnews24.net/ebr-investiruet-v-agropromyshlennyj-kompleks-ukrainy-25-mlrd-evro-397/#ixzz3KCYeBJhy

  

(с) Овод Андрій